Мало хто наважиться заперечувати величезні успіхи марки Kia, насамперед – в бюджетному сегменті. Для самої марки це і перемога, і головна проблема одночасно: всі звикли, що Kia виробляє якісні, практичні та доступні автомобілі, але потенційні власники, які хочуть отримати щось особливе, якусь перчинку та родзинку, для яких головним параметром стає емоційний відгук і задоволення від водіння, направляють стопи в салони зовсім інших брендів. З цим треба було щось робити… От тільки що саме?

У свій час з точно такою ж проблемою зіткнулися такі японські марки, як Toyota, Nissan і Honda. Почасти вони вирішили цю проблему створенням Lexus, Infiniti і Acura. По такому ж шляху пішли в Hyundai, породивши Genesis. При реалізації такої концепції, моделі, які повинні забезпечити відхід від концепції «дуже сердито, але при цьому недорого», виявляються зібраними на окремий «стовбур», зростаючий із загального кореня.

Але в Kia вирішили піти іншим шляхом: не відрощувати окремий «ствол», а розробити для кожної з існуючих моделей особливу версію, ну а щоб ці версії, до якої б моделі вони не ставилися, сприймалися як якийсь єдиний напрям, присвоїти їм загальне позначення GT. Прямо скажемо – рішення амбітне, сміливе і неоднозначне, тому що за двома скромними літерами тягнеться досить нескромний смисловий шлейф.

Історія великого туризму

Давайте залишимо в спокої стародавні часи, коли європейська аристократія мала звичай посилати своїх нащадків у велику подорож (Gran Tour) по континенту, природно, у супроводі купи багажу і всілякої челяді. Тоді й сформувався тип спеціального екіпажу для такої подорожі, великого, розкішно обробленого і дуже комфортабельного, що отримав назву “гран-турер”.

Коли на зміну конячкам прийшли залізні коні, ця назва набула дещо іншого сенсу. Коли кривавий жах Першої Світової залишився позаду, і Європа почала набирати жирок, еліті знадобилися автомобілі, що дозволяють одним стрибком подолати відстані, що відділяють столиці від улюблених місць відпочинку і пропалювання життя: Біарріца, Ніцци, Монако, альпійських курортів… Але просто спортивні моделі не годилися: надто вже вони були аскетичні. Тоді й сформувався образ нового гран-турера: потужного, швидкого, але в той же час комфортабельного автомобіля, з двох або чотиримісним кузовом, найчастіше – типу «купе» або «кабріолет».

У тридцяті роки в цьому класі задавали тон французькі Delage і Delahaye з кузовами від кращих «карросери», тобто кузовних ательє. Втім, від них не відставали німці, англійці і… чехи. Ну а потім була Друга Світова, і на два десятиліття Європі стало не до туризму. Другий розквіт категорії GT, Gran Tourismo, припав на кінець п’ятдесятих – початок шістдесятих років минулого століття.

Одна за одною народжувалися всі нові моделі, що досі захоплюють своєю технічною досконалістю та елегантністю. Які машини, які імена! Ferrari Berlinetta Lusso, Maserati Ghibli, Mercedes-Benz 300SL, Bentley Continental GT…. Природно, власники автомобілів такого роду не могли залишитися в стороні від гоночних трас, і з 1997 року проводить чемпіонат FIA GT. Беруть участь в ньому автомобілі, що сильно відрізняються від своїх дорожніх побратимів, і під капотами машин найбільш потужної та швидкої категорії GT1 можуть стояти вогнедишні агрегати потужністю до 630 л. с. Одним словом, автомобілі «Гран Туризмо» – це “князі та графи” світу моторів.

І ось в цю аристократичну тусовку в 2013 році проникають відразу два дітища корейської компанії, заряджені версії 3-дверної моделі Kia Pro Cee’d GT і 5-дверного хетчбека Cee’d GT. Прямо скажемо, завдання стояло дуже непросте: автомобілі не повинні були виглядати «міщанами у дворянстві», незаслужено присвоившими собі гучне ім’я, і в той же час вони не повинні були втратити головне достоїнство автомобілів Kia – доступність. Але й тут повинен бути правильний баланс, адже занадто дешевий автомобіль «Гран туризмо» – це повний оксюморон!

Гілочки стовбура Kia

Не можна сказати, що поява гран-турера Kia мала приголомшливий успіх, але тим не менше, сама ідея довела свою продуктивність і життєздатність, тому абсолютно логічним кроком стало запрошення на роботу Альберта Бірмана, який залишив посаду віце-президента з інжинірингу BMW M Automobiles і BMW Individual і прийняв посаду керівника підрозділу випробувань автомобілів і розробки автомобілів з підвищеними динамічними характеристиками в корейському Нам’янгу. Адже саме баварський концерн став найбільш яскравим прикладом реалізації стратегії «спортивних відгалужень на гілках єдиного стовбура», і саме Бірман за 30 років роботи набрав гігантський досвід перетворення «просто автомобілів з бойовим характером» в дорожні боліди.

Ну а що робити тим, хто не готовий платити за «секунди до сотні», зайві кінські сили під капотом і «відточену керованість», але все-таки хотів би мати автомобіль, що чимось виділяється із загального ряду і підкреслює індивідуальність власника? Баварці пропонують для цих цілей тюнінгові комплекти M-style, ну а марка Kia – версії GT-Line.

Зрозуміло, що підготувати версію GT-Line істотно простіше: береться готова модель, прикрашається яскравими і стильними елементами зовнішнього декору, в салоні ставиться спортивне кермо, крісла з більш вираженою бічною підтримкою, додаються якісь спортивні елементи, на зразок вставок «під вуглепластик» і металевих накладок на педалі – і будь ласка, отримайте та розпишіться.

У підсумку такі версії на сьогодні є майже для всіх моделей немаленької лінійки марки, від крихітного Picanto до великого кросовера Sorento Prime. Інша справа – запустити в серію дійсно спортивну версію. Тут не обійтися без серйозних НДДКР: адже потрібен більш потужний мотор, трансмісія, адаптована під його можливості і адаптована до зовсім інших режимів руху, а також перенастроєна підвіска.

Відповідно, лінійка «справжніх» GT марки Kia налічує три моделі: ProCeed GT, Optima GT і Stinger GT. І саме для того, щоб разом познайомитися з усією цією компанією, ми вирушили в околиці міста. При цьому кожна з моделей була представлена в двох іпостасях: GT і GT Line. Крім того, в компанію затесався і кросовер Soul останнього покоління SK3, в комплектації GT Line. Так, у попереднього покоління (заводський код PS) була версія GT, і з технічної точки зору новий Soul GT Line від неї практично не відрізняється. Але в компанії вирішили, що сам типаж міні-кроссовера не надто добре відповідає статусу гран-турера і «понизили в званні».

Так, двох днів тест-драйву для такого заходу все-таки замало. Щоб спробувати і порівняти всі три моделі в двох комплектаціях, плюс Soul GT Line, потрібно сім разів поміняти автомобіль. А адже в екіпажі – дві людини, і напарнику теж треба потриматися за кермо… Але програма передбачала тільки три великих зупинки, на яких можна було обмінятися з колегами і пересісти з одного автомобіля в інший. У підсумку для мене і мого напарника, як GT, так і GT Line, залишилися, так би мовити, “за бортом”.

Можна, звичайно, було б просто пропустити цю модель, але я все ж розповім, чим відрізняються ці версії від стандартних седанів.

Знайомство по листуванню

Зовні спортивні версії Optima відрізняються чорними глянсовими накладки корпусів зовнішніх дзеркал і бічних порогів, а також здвоєними наконечниками вихлопних труб, ну а придумане Петером Шрайєром облицювання радіатора у вигляді «тигрячого носа» має грати з зубчастою структурою. У салоні – обтягнуті комбінованою шкірою сидіння, D-подібне спортивне кермо, та контурне підсвічування. До послуг водія – безліч електронних помічників, включаючи інтелектуальну систему автоматичного паркування, систему контролю сліпих зон (BSD) і систему допомоги при виїзді з паркування заднім ходом (RCTA).

Але якщо Optima GT Line оснащена 188-сильним атмосферником Theta II 2.4 L GDI, то під капотом Optima GT стоїть турбований агрегат Theta 2.0 T-GDI потужністю вже 245 л. с. В принципі, цей двигун здатний і на більше, але його потужність спеціально обмежена для потрапляння в сприятливу податкову зону. Тим не менш, GT Line здатна досягти швидкості в 100 км/год за 9.1 сек (нормально, хоча і не особливо вражає), а ось GT – за 7.4 сек (і це вже серйозно).

Крім того, на автомобілях з буквами GT встановлено рульове управління з електродвигуном, розташованим на рульовій рейці (R-MDPS), яке, по ідеї, повинно забезпечити «прозорий» зворотний зв’язок і максимально точні реакції на дії водія. Тим не менш, за відгуками колег, поведінка Optima GT швидше нагадує не класичні спортивні автомобілі, а американські «маскл кари», «мускулисті автомобілі», швидкі і комфортабельні, з досить плавним ходом.

Місце зустрічі – це важливо…

Головною зіркою сімейства Kia GT і GT Line, поза всяким сумнівом, є Stinger. Ставлення у автожурналістів до цієї моделі – від повного неприйняття, через «пристойний автомобіль, але до рівня німецьких конкурентів все ж не дотягує» до повного і беззастережного захоплення. Я, мабуть, потрапляю в другу групу.

З одного боку, Stinger починається там, де закінчується Optima, в тому сенсі, що «молодша» комплектація GT Line має під капотом такої ж Theta 2.0 T-GDI потужністю 247 к. с., здатний розігнати автомобіль до сотні за 6.7 сек. Кращу (порівняно з Optima GT) динаміку забезпечують не дві додаткові «конячки», і не різниця в масі (Optima аж ніяк не важча, а навпаки, легша на 143 кг), а відмінності в трансмісії. Optima оснащена 6-ступінчастою коробкою A6MF2, а Stinger – новітнім 8-ступінчастим автоматом A8TR1.

Але це прискорення ти відчуваєш за кермом Stinger GT. Його V6 бітурбо об’ємом 3.3 літра відноситься до сімейства Lambda II і здатний видавати 370 к. с потужності і 510 нм крутного моменту. Це вже справжній спорткар, що розганяється до 100 км/год за 5.3 секунди. Задньопривідна версія і зовсім укладається в 4.9 секунди!

Такий розгін вимагає і відповідних гальм: Stinger GT хизується гальмівними дисками діаметром 350 мм спереду і 340 ззаду і гальмівними механізмами Brembo (передні – з чотирма супортами, задні – з двома).

При всьому при цьому в рамках короткого знайомства Stinger мені «не зайшов», ні GT Line, ні GT. На першому я їхав в основному по дорогах з обмеженнями 40, 60 км/год. Ну да, була пара ділянок з обгонами по зустрічній, які Stinger GT Line дозволив здійснити без будь-яких проблем. Ні тобі драйву, ні тобі емоцій… Ну а на Stinger GT я їхав в основному по багатосмуговим швидкісних магістралях з обмеженням у 110, і вся моя увага була поглинена боротьбою з автомобілем: як би не вискочити за безкарний ліміт 128 км/год. Який вже тут драйв…Вже в точці призначення, витягуючи рюкзак з вельми об’ємистого багажника, я зрозумів, що займався дурницями: потрібно було просто виставити обмежувач.

Плюс до всього, я ніяк не міг знайти спільну мову з автомобілем і зловити те відчуття, яке дозволяє проходити поворот хоч і безпечно, але на максимально можливій швидкості. Одним словом, залишилося якесь розчарування, але пов’язане не з якимись конкретними рисами характеру або конструкції автомобіля, а з тим, що ти очікував чогось значно більшого, ну і з тим, що так і не відчув того самого злиття з машиною.

Веселись, душа!

Зате поїздка на Soul GT Line швидко змила це почуття незадоволеності. Ось вже завзятий автомобільчик! І цей запал відчувається у всьому: у вузьких фарах, об’єднаних смужкою, що проходить по всій ширині автомобіля, в брутальній пащі нижньої решітки радіатора, в чорних глянсових накладках у верхній частині задніх стійок, в бумерангах задніх ліхтарів, що оточують заднє скло у вигляді свого роду дуги, в здвоєному наконечнику вихлопної труби, розташованому по центру кузова… Все це відчуття зухвалості і нонконформізму підкреслюють червоні акценти: смужки в нижній частині бамперів, вздовж порогів і червоні кільця на ковпачках, що закривають маточини коліс.

Всередині новий Soul теж не розчаровує: крісла з комбінованою оббивкою і червоним прострочуванням, D-образне кермо, обтягнуте виключно приємною на дотик шкірою “наппа”, великий інформаційний дисплей на приладовій панелі і головна домінанта: величезний широкоформатний тачскрін з діагоналлю 10.25″ головного пристрою медіасистеми, вписаний в овальну окантовку: над екраном – дефлектори системи вентиляції, під ним – кнопки управління медіасистемой. Посадка – майже вертикальна (а я це люблю), оглядовість – відмінна…

Але найголовніше, що Soul не розчарував мене на ходу. По-перше динаміка… Ну і що з того, що кросовер може розганятися лише до 205 км/год, а не до 270, як той же Stinger? Де, крім гоночних треків, можна розвивати такі швидкості? А розгін до сотні за 7.8 с сприймається в такому кубику як дуже, дуже енергійний. І важливо навіть не це… Важливо, що мені якось відразу вдалося знайти спільну мову і з 7-ступінчастим «роботом» DCT-7, і з 200-сильним 1.6-літровим турбомотором. Мій напарник, щоправда, бурчав: «щось не відчуваю я цих двох сотень…», але у мене якось відразу вийшло знайти правильну інтенсивність натискання на педаль газу і зрозуміти, що в будь-який момент я можу отримати саме ту тягу, яка потрібна в цій ситуації. Додамо чутливе рульове, з чітким «нулем», відмінну траекторную стійкість, непогану енергоємність підвіски…

Загалом, їде Soul GT Line так само, як і виглядає, тобто дуже завзято! І що приємно – весь цей запал ти краще всього відчуваєш на не найкращих дорогах. І мені абсолютно незрозуміло, як деяким колегам могло здатися, що «Soul дратує сверблячкою на сидінні і грубо штовхається на всіх нерівностях». По мені, так Soul – це суцільний фан. Автомобіль так і під’юджує пройти черговий поворот, а емоції порівнянні з тими, що ти відчуваєш на картодромі, з тією різницею, що тебе оточує цілком комфортабельний і затишний інтер’єр.

Для тих, хто мріє про Porsche

Але, мабуть, головним відкриттям прес-туру для мене стала модель ProCeed версіях GT Line і GT. Справа в тому, що спочатку я не очікував від цього автомобіля нічого особливого. Ну подумаєш, Ceed з кузовом «універсал»… Ну так, дуже збалансований, зручний, дружній автомобіль, з масою опцій, що зазвичай зустрічаються тільки в преміальному сегменті. Такі купують зовсім не для того, щоб насолоджуватися драйверським азартом… Але ProCeed – це зовсім інша історія.

По-перше, він має дещо інший тип кузова, не просто «універсал», а «шутінг брейк». Всупереч поширеній думці, це не маркетингова назва «універсалів» деяких марок. Автомобілі з кузовом «шутінг брейк» з’явилися в першій половині ХХ століття, спеціально для заможних мисливців (звідси і назва). Вони повинні були з комфортом перевозити і самих мисливців, і їх спорядження, і здобич, тому автомобілі мали дві двері, солідний вантажний відсік ззаду, та багато декорований, на рівні представницьких моделей, салон. Після війни ця назва перекочувала на «універсали», побудовані на базі спорткупе: такі моделі були в гамі Aston-Martin, Ferrari і Jaguar. Але після того, як в 2010 році Mercedes-Benz представив чотирьохдверну модель CLS Shooting Break, категорія «шутінг брейк» знайшла нові кордони. На сьогодні вважається, що від хетчбеків, фастбеков і купе цей тип кузова відрізняє більш масивна задня частина, а від класичних універсалів – похила п’ята двері. Ну і спортивна «начинка» самого автомобіля.

ProCeed дійсно поєднує естетику спорт-купе з комфортом і динамікою «гран-турера», при цьому маючи практичність і місткість універсалу. При цьому збільшені повітрозабірники, комірчаста сітка решітки радіатора з червоною підкладкою, бампер зі спортивними обрисами загальні пропорції (автомобіль нижчий і довший за  соплатформені п’ятидверні хетчбеки та універсали) надають моделі куди більш агресивний вигляд, принаймні, у порівнянні з звичайними Ceed і Ceed SW.

Але ProCeed ефектніше всього виглядає не анфас, не впівоберта спереду і не в профіль (хоча «плавничок» на задньому склі досить елегантно підкреслює витончену лінію даху і п’ятій двері): все-таки довжини капота, успадкованої від суто «цивільних» версій, трохи не вистачає. До речі, найцікавіше виглядає автомобіль, пофарбований не у червоний, а в білий колір. Саме на такому кузові починають «грати» червоні акценти, від смужки вздовж нижньої частини бамперів і порогів до вінцевих маточин, що натякають на колеса спорткарів з центральною гайкою. Але варто підійти до машини ззаду, як відразу розумієш, яка саме модель надихала дизайнерів. Так, так, стилістична схожість з Porsche Panamera буквально кидається в очі! І загальні округлі обриси, і світлодіодна смужка, і навіть шрифт логотипу PROCEED – все це підтримує відчуття подібності.

Так що, Kia мітить в конкуренти Porsche? Зовсім ні. Пам’ятаєте, як перше покоління Honda Civic називали «Porsche для секретарок»? Так от, схоже, в Kia вирішили запропонувати «Porsche для молодих підприємців та менеджерів середньої ланки». Дійсно, ти молодий, енергійний, досяг певного фінансового благополуччя, і дуже хочеш їздити на чому-небудь такому собі, здатний розігнатися до сотні за 5-6 секунд. Але от біда: ціни на Porsche Panamera починаються зі $100 000, та й обслуговування цих автомобілів дешевим не назвеш.

І тут на сцену виходить Kia з моделлю ProCeed! Хочете динамічний автомобіль, здатний розганятися до 100 км/год нехай не за 5.7, а за 7.5 сек, зате дешево? Ось вам ProCeed GT. Можете обійтися без реальної динаміки, лише б автомобіль виглядав спортивно, і всередині, і зовні? До ваших послуг GT Line. І це не підробка, а бюджетна альтернатива, що дозволяє молодому підприємцю задовольнити свої амбіції вже зараз, за посильні для нього гроші. Ну а Panamera нехай залишається мрією, яку він коли-небудь, можливо, зможе реалізувати…

І що найголовніше, ProCeed не розчаровує очікувань і на ходу! Я, звичайно, кажу про ProCeed GT, з 200-сильним 1.6 Turbo – GDI. 140-сильна версія GT Line – це, як і багато іншіх моделей Kia, просто приємний в управлінні, доброзичливий і ефектний автомобіль.

А ось ProCeed GT, з його зменшеним на 5 мм дорожнім просвітом, збільшеною жорсткістю пружин і стабілізатором поперечної стійкості та амортизаторами – це зовсім інша справа… Ти сідаєш в крісло з розвиненими бічними валиками і обробкою з чорної шкіри і штучної замші, з червоним прострочуванням і логотипом GT, ставиш ноги на педалі з алюмінієвими накладками, кладеш руки на маленьке пухке спортивне кермо з усіченим нижнім сегментом, обтягнуте якісною перфорованою шкірою в зоні хвата, починаєш перейматися атмосферою азарту.

Рушаєш з місця – і ось вони, ті самі емоції, заради яких люди витрачають гроші на автомобілі зі спортивним, запальним характером! Головне – перевести трансмісію в спортивний режим, щоб робот DCT-7 довше тримав високі обороти, або просто перевести трансмісію в ручний режим. Крутий поворот? Так він проходиться на швидкості 100 км/год! Попереду плентається вантажівка? Два коротких рухи кермом, енергійне натискання на педаль, і ProCeed зухвало вписується у «вікно» в зустрічному трафіку. Дорогу перетинають залізничні рейки? Гальмо, газ, автомобіль і не переповзає, а проскакує перешкоду в режимі динамічного розвантаження, без жодного натяку на пробій підвіски.

Ну а вирвавшись на швидкісну багатосмужну магістраль, можна скористатися тим, що, зазвичай Kia, автомобіль напханий системами допомоги водієві, зазвичай властивими тільки преміальним і куди більш дорогим маркам. Вмикаєш активний круїз-контроль, прибираєш ноги з педалей і відпочиваєш, оскільки і про вихід машини з смуги, і про наявність іншого автомобіля в сліпій зоні тебе попередять.

Визнати успішною

Ну а тепер настав час повернутися до питання про ефективність стратегії «суббренду, размазаного по всій модельній лінійці». Певною мірою відповідь на це питання дає статистика частки продажів версій GT і GT Line в загальному обсязі реалізації конкретних моделей. Скажімо, для маленького Picanto частка версій GT Line становить 7 – 10%, для солідного Sorento Prime – 10-12%, а ось для кросоверів Soul і Sportage вона не перевищує 1-2%.

Ще більш цікава картина спостерігається у випадку моделей, що мають як версію GT Line, так і GT. Наприклад, для Stinger на «помірну» версію GT Line припадає 43 – 46%, а на безкомпромісну GT – 6-11%. Ситуація з солідною Kia Optima виглядає так: 21 – 22% загального обсягу припадає на GT Line, 6 -7% – на GT. Нарешті, у випадку з моделлю ProCeed, у якої «цивільної» версії просто немає, 63% припадає на GT Line і 37% – на GT.

У цілому зрозуміло, що стратегія працює, забезпечуючи розширення клієнтської бази, хоча ефективність її роботи розрізняється для різних моделей: найменший інтерес викликають GT-версії щодо утилітарних кросоверів, які набувають заради зручності та комфорту, найбільший – версії моделей, спочатку заявляють про спортивні амбіції, таких, як Stinger і ProCeed, і відносно дорогих престижних автомобілів, таких, як Optima і Sorento Prime.

У будь-якому випадку, у керівництва Kia є всі підстави вважати свою стратегію цілком успішною, і розширювати сімейство GT/GT Line. І найближчим часом ми точно познайомимося з Cerato GT Line, і співробітники компанії натякнули, що цілком ймовірна поява чогось такого і в сімействі Rio…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я